Підготовка до ЗНО

Тема. Основні пунктограми в простому і складному реченні

Мета: повторити основні пунктограми у простому реченні; закріпити теоретичні знання й практичні навики з теми; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до літературної  мови й культурних надбань рідного народу.

За підручником: За підручником С.Я.Єрмоленко, В.М.Сичова «Українська мова» 11 кл.,2011р.

Перебіг навчання

І. Повторення вивченого матеріалу.

Кома ставиться:

1) для виділення звертань і пов’язаних із ними слів (Що, братику, посієш, те й пожнеш(Л. Глібов));

2) після вигуків, якщо вони вимовляються з окличною інтонацією меншої сили, ніж наступні слова (Ех, не життя було — рай! (В. Близнець));

3) після стверджувальних слів так, еге, гаразд, аякже, авжеж, заперечення ні, запитаннящо, підсилювання що ж, коли далі розкрито їхній зміст (Гаразд, зробимо саме так!);

4) для виділення вставних слів та словосполучень (Вже почалось, мабуть, майбутнє(Гр. Тютюнник));

5) для виділення порівняльних зворотів, що вводяться за допомогою слів як, мов, наче, немов, ніби, як і, ніж (Кругом поле, як те море широке, синіє (Т. Шевченко));

6) для виділення відокремлених прикладок (Прийшов із далеких хуторів парубок, по імені Устим (Гр. Тютюнник));

7) для виділення відокремлених означень, виражених дієприкметниковими зворотами (Монастир скидався на грізного лицаря, вбраного в казковий, зачарований панцир(Я. Качура));

8) для виділення відокремлених уточнювальних членів речення — обставин часу, місця тощо (Там, над Россю, стоїть одна висока скеля (І. Нечуй-Левицький));

9) для виділення відокремлених обставин, виражених одиничними дієприслівниками й дієприслівниковими зворотами (Дівчина, стрепенувшись, підвела голову (О. Гончар));

10) між однорідними членами речення (Я весь час тремтів від напруження, від утоми, від переляку (В. Нестайко));

11) між простими реченнями у складносурядному (Важкі хмари облягли небо, й не було майже просвітку (В. Шевчук));

12) між частинами складнопідрядного речення (Що посієш, те й пожнеш (Нар. тв.));

14) між однорідними простими реченнями у складі безсполучникового речення (Сходить сонце, прокидається ліс).

Крапка з комою ставиться:

1) між поширеними однорідними членами речення, якщо в середині хоча б одного з них є коми або якщо вони далекі за змістом (Розжарене, червоне сонце низько спустилося; багряним світлом грало на деревах (Леся Українка));

2) між частинами складносурядного речення, пов’язаними сполучниками а, але, проте, однак, все ж таки, якщо ці речення поширені і мають розділові знаки (Ся розмова лишила в мені якийсь гіркий несмак; але миритись, брати назад свої слова у мене не було бажання(Леся Українка));

3) між підрядними частинами складнопідрядного речення, не з’єднаними між собою сполучником сурядності (Люблю кмітить, як на постатях лягає жень кожного женця під серпами, неначе стерня застеляється жовтими хустками; як під косами лягають обважнілі од зерна колоски, як покоси вкривають рядочками жовту стерню (І. Нечуй-Левицький));

4) між самостійними за змістом частинами безсполучникового речення (На порозі стоїть бабуся; навкруги тиша; скрізь ясно; з поля вітерець віє; з гаїв холодок дише…(Марко Вовчок)).

Двокрапка ставиться:

1) після узагальнюючих слів перед однорідними членами в простому реченні (Серед садочка на клумбах цвітуть різні-різні квіти: і братки, і гвоздики, і флокси, і резеда (Остап Вишня));

2) між простими реченнями в складному безсполучниковому, якщо друге речення виражає причину, пояснення, доповнення (Чиновники як книжки на бібліотечних полицях: чим вище поставлені, тим рідше до чогось надаються (П. Загребельний));

3) Після слів автора перед прямою мовою (В дідуся затремтів голос: «Ну дивись, Даньку!» (О. Сизоненко)).

Тире ставиться:

1) між підметом і присудком на місці пропущеного дієслова-зв’язки (Жити — Вітчизні служити);

2) після однорідних членів речення перед узагальнюючим словом (Жито, пшениця й овес — все разом поспіло й присохло (І. Нечуй-Левицький));

3) після однорідних членів речення, перед якими стоїть узагальнююче слово, якщо вони знаходяться в середині речення (Усім: і екскурсантам, і простим людям — рекомендується ґав не ловити (Остап Вишня));

4) на місці пропущених членів у неповному реченні (Без хазяїна двір плаче, а без хазяйки— хата (Нар. тв.));

5) з обох боків відокремленої прикладки або перед нею (Над головами в нас сяє маленьке сонце — електрична лампочка… (В. Шевчук));

6) у безсполучниковому складному реченні при протиставленні, а також якщо перше речення означає час, умову або друге вказує на наслідок (Грім гримить — хліб буде родить(Нар. тв.));

7) з обох боків вставного речення, якщо воно виражає додаткове зауваження (Один купець, — забув, як звати, — із ярмарку багато грошей віз (Л.Глібов));

8) після прямої мови перед словами автора або з обох боків від слів автора, якщо вони стоять в середині прямої мови («За що ж, — хто-небудь попитає, — Зозуля Півня вихваляє?»(Л. Глібов)).

9) Перед кожною реплікою в діалозі:

— Привіт!

— Привіт!

ІІ. Закріплення вивченого матеріалу.

Виконати вправи (письмово), пояснити написання.

ВПРАВА № 1

1. Поезія  ( ) рідна сестра моя. Правда людська ( ) наша мати (Л.К.) 2. Три та вісім ( ) одинадцять. 3. Чудний народ ( ) художники й поети (Л.К.).  4. Зневажить мову ( ) зрадити себе (М.А.).  5. А для добра втіха ( ) воду жниварям возить (Синг.). 6. Життя прожити ( ) не поле перейти (н. тв.). 7. Найменше діло ( ) балакать (н.тв.). 8. Бути дуже незадоволеним собою ( ) слабкість, бути дуже задоволеним собою ( ) дурість (н.тв.). 9. Учений без діла ( ) як хмара без дощу (н.тв.). 10. Правдивій пісні передзвін кайданів ( ) то тільки звичний акомпанемент (Л.К.). 11. Свій хліб ( ) ліпший від чужого калача. (н.тв.). 12. Мистецтво не тільки гра, але мистецтво, звичайно, ( ) і гра (Ю.Ш.).

ВПРАВА № 2

1. Ро…плелись ро…хлипались ро…палились наче коси вересневі дні.

2. Моя п…чаль тебе не пон…волить а тільки радісний розбудить щем.

3. Я пр…горнусь до тебе серцем і небесами плечима пагорбів рідних і доріг поясами.

4. Ти пахнеш як листя весняне як дитинство моє полотняне як тепла малинова сте…ка  як мамина срібна с…режка.

5. Нема щ…та ні ременя ні списа ні шолома ні меча-булата. (З творів Д.Павличка)

ВПРАВА № 3

1. Не плачте матінко та батечку! (Н.З.). 2. Встань же люба дитино ледь світ! (М.П.).  3. Одійдіть недруги лукаві! Друзі зачекайте на путі! (Сим.). 4. Гей пісне моя радісна по полю розливайся! (А.В.). 5. Дорогий мій сонячний озвися! (Л.К.). 6. Благословенна ти поміж жонами одрадо душ і сонце благовісне почата в захваті окроплена сльозами о раю мій моя ти муко Пісне! (І.Ф.). 7. Безмежнеє поле в сніжному завою ох дай мені обширу й волі! (І.Ф.).

Зробити синтаксичний аналіз речень та пояснити пунктуацію в них:

1) «Послуга в дружбі – річ свята».

2) Вийшов на палубу старий небаба, поставив складного брезентового стільчика на металевих ніжках, сів.

3) Кожен з нас повинен дбати про мову, бо мова – це спадщина, нагромаджена для нас десятками поколінь».

4) Минуле – то тихий кат, що мовчки і без знаряддя тортур замордовує людину зсередини.

5) Ці квіти – спогади про світлі дні.