“Щоб розвинути духовні сили, Господь узаконив піст”

Теофан Затворних

Постові обмеження та християнські духовні практики – це невидима рука Господня в допомогу кожному із нас задля відновлення у Вірі, Надії та Любові, задля навернення на дорогу Правди і Життя.

Однією із Великопостових духовних практик могутньої сили і глибокого змісту є наша участь в розважаннях над Хресною Дорогою Господа нашого Ісуса Христа, над Жертвою Божого Сина задля нашого спасіння від неволі гріхів.

6 квітня напередодні величного свята Благовіщення, в актовій залі навчального корпусу, силами учнів та працівників була проведена Хресна Дорога, яку ми жертвували в пам'ять мільйонів дітей України, що полягли за її волю і незалежність на полях битв, каралися на каторгах, в тюрмах і концтаборах Сибіру, Казахстану, далекого Заполяр’я; за тих, хто згинув страшною голодною смертю під час рукотворного Голодомору 1932 – 33 років.

Із особливою щирістю ми молилися за мир і кращу долю України в сьогоденні, за достойне майбутнє кожного з нас на рідній, Богом даній землі.

В чуваннях на Хресній Дорозі ми старалися осягнути “неможливу можливість” саме християнської любові – побачити Христа в іншій людині, ким би вона не була, простити і навіть полюбити своїх ворогів… Ми молилися про відпущення гріхів усім катам та кривдникам українського народу; за Боже милосердя і ласку до тих, які перебувають у темряві гріхів зради своєї Батьківщини, зажерливости, байдужости; за тих, хто не молиться, або невсилі молитися…

Після подолання VІІ стації (про другий упадок Ісуса) враз пропало світло. В залі запанував морок і мертва тиша. Але ніхто й не подумав зупинитися напівдорозі. Учасники не розгубилися, вони діяли. Як у свій час на Майдані, загорілися світлячки мобільних телефонів. Молитва була продовжена. Випробування темрявою тривало недовго, протягом VIIІ-IX стацій. Світло появилося знову і Хресна Дорога була успішно завершена.

При укладанні текстів розважань була використана література: “Хресна дорога із роздумами про діла милосердя”, укладена протоієреєм Тернопільсько – Зборівської архиєпархії УГКЦ Віталієм Тарасенком, збірка поезій Олега Германа “Хресне сходження”, “Вибране: 365 днів з Великим Митрополитом. Роздуми на щодень” (Митрополита Андрея Шептицького), вірші невідомих репресованих поетів.

Розважання над стаціями Хресної Дороги натхненно читали учні І – ІІ курсів: Ольга Сем’янків і Ярослав Холод, Наталя Гушпіт і Богдана Мар’яш, Марія Кулина і Оксана Королевич, Олена Бойко і Світлана Прокіпчук, Іванна Прудивус і Дмитро Андрусишин, Марія Лашок і Оксана Згурська, Олег Ковалик і Марія Паславська, Михайло Лемчик і Наталя Хомко, Юлія Теленчак і Михайло Гнатюк, Андріана Дзюбанчин і Олександр Ремінник, Надія Пшива, Наталя Дмитрів, Тетяна Слободян.

Духовні пісні виконали працівники М.С. Стрілецька та О.П. Ульянова. Мультимедійне забезпечення організували С.О. Кокорудз та О.В. Козюк.

Теолог – філософ Жан Карбон каже: “Ми вшановуємо дерево хреста, але поклоняємося Ісусові, плодові, що висить на Дереві життя”.

Поклоняючись, навчаймося сили і покірності у випробуваннях, жертовної Христової Любови.

Просімо Бога, аби сила хреста Господнього допомагала нам нести наші щоденні життєві хрести.

Під час Великого Посту християни роздумують про жертву Ісуса Христа, про його нечувані страждання. Божий син добровільно дав себе засудити. Усі чотири Євангелія описують цей факт. Безвинного Ісуса Христа разом із двома злочинцями засудили на смерть. Ісус Христос ніс важкий дерев’яний хрест, терплячи фізично і морально, щоб віддати своє життя за наше спасіння.

До глибини душі мене схвилювала Хресна дорога під назвою «Христос Воскрес, Воскресне й Україна» проведена 6 квітня 2017 р. силами учнів та працівників училища. Роздумування над Хресною дорогою Ісуса Христа допомагають дітям краще зрозуміти християнські цінності. Їхні очі були наповнені сльозами, а серце любов’ю до страждань Ісуса. Учні уважно слухали, як кажуть і ловили кожне слово. Глядачів не було. Всі присутні щиро переживали кожен крок Ісуса на Голгофу.

Хресна дорога страждань України продовжується й досі. Насамперед - це страждання за мир. Але маємо вірити, що Христовий хрест неминуче переможе духа війни! Христос заспокоїть бурю неспокою, злоби і ненависті, встановить мир.

нам потрібно пам’ятати, що для праці на землі Бог не має інших рук, крім людських. То ж виховникам необхідно проводити більше заходів із духовного виховання молоді, сіяти добро, надіючись на його перемогу.

Викладач іноземної мови Н.І. Сурмак

мене зворушило дійство “Хресна дорога” яке провели учні ДНЗ “Бучацьке ПТУ” під керівництвом заст. директора по навчально – виховній роботі Ульянової О.П. Дивом дивувалась дивлячись на наших дітей, часом не зовсім чемних і чуйних, які з величезним натхненням і відданістю промовляли слова молитви. Сльози застеляли очі від побаченого і почутого. І навіть коли в залі погасло світло ніхто не покинув своє місце, а чемно чекав продовження дійства. Багато дітей стояли на протязі всієї “Хресної дороги” хоч їх ніхто не примушував. Вважаю цей виховний захід дуже важливим як і для дітей так і для дорослих.

Майстер в/н групи кухарів, кондитерів

Машталір Н.М.