УРОК 27. ОСОБЛИВОСТІ КЛИЧНОГО ВІДМІНКА.

Мета уроку:  поглибити знання учнів про особливості кличного відмінка,  формувати вміння правильно вживати їх в усному і писемному мовленні, знаходити й виправляти помилки на вивчені правила, навчитись планувати і застосовувати здобуті знань, уміння і навички у позанавчальних комунікативних ситуаціях,виховувати прагнення до мовної освіти, світогляд.

Тип уроку: урок поглиблення знань, умінь і навичок.

За підручником О.Авраменка «Українська мова» 10 клас

Перебіг навчання

І. Вивчення нового матеріалу

Перегляд відеоролика Ганни Дем'яненко «Кличний відмінок Відеорепетитор Українська мова ЗНО» на каналі YouTube (https://www.youtube.com/watch?v=a6bEG65MfRk)

► За матеріалами відеороликів, підручника, довідкової літератури й електронних ресурсів побудуйте опорну схему «Кличний відмінок».

ЩЕ РАЗ ПРО ФОРМИ КЛИЧНОГО ВІДМІНКА

Кличний відмінок (вокатив) існує в усіх слов’янських мовах. У російській він затратився (винятки — Господи, Боже) й замінюється формою називного відмінка. У багатьох граматиках української мови, навіть найдавніших, його фіксують у системі відмінків, але у граматиках, виданих у радянський час, кличний відмінок усунули; визнавали, що існує лише певна форма. Таким чином, система відмінків української та російської мов ставала однаковою. І цілком справедливо дорікав М. Рильський: «Сахаються в нас також і кличного відмінка, що становить одну з особливостей української мови».

В українській мові кличний відмінок утворюють усі іменники першої, другої та третьої відмін в однині. У множині кличний відмінок дорівнює називному відмінкові. Рідше утворюється кличний відмінок від іменників третьої відміни, бо це переважно назви предметів, до яких ніхто не звертається, хоч і тут існує ця форма із закінченням -е: юносте, смерте, ноче.

Форми кличного відмінка дуже давні: вони засвідчені в народній творчості, у творах нашого письменства. Таку форму мають імена: Петре, Іване, Васильку, Галю, Зоню, Марусю, Оксано; назви людей: батьку, брате, доню, сину, сусідко, пане, козаче, панове-козацтво; назви тварин: вовчику, коню, лисичко, зозуленько, півнику, котику-мурчику; назви явищ природи, предметів, які персоніфікуються, тобто до них можна «звертатися»: темний гаю, тихенький Дунаю, земле рідна, краю дорогий, зоре вечірняя, Дніпре широкий. Обов’язковою є форма кличного відмінка при звертанні на ім’я та по батькові: Іване Михайловичу, Оксано Данилівно, хоч, зауважимо, що чимало українців не визнає звертання на ім’я та по батькові.

Наприклад, неприродним для української мови вважала його Леся Українка. Українська мова впродовж багатовікового життя витворила великий арсенал мовних засобів для звертань, здатних задовольняти найвибагливіші естетичні смаки.

Вивчімо ці комунікативні формули та активізуймо їх!

При іменнику у формі кличного відмінка можуть бути прикметники, займенники, вигуки, непоширені і поширені прикладки. Згадаймо рядки Шевченкових творів:

Форма кличного відмінка, яку використовують, звертаючись до когось, посилює стилістичні функції звертань, надає їм української національної специфіки і колоритності.

У побутовому мовленні багатьох українців кличний відмінок зникає. Часто чуємо: «Мама, скажи», «Василь, підійди», «Славік, подай», «Люда, напиши» та ін. Форма кличного відмінка — дуже органічна для граматичної системи української мови, тому звертаймося грамотно: дорогий друже, сестро, пане директоре, пане полковнику, шановний ювіляре, Наталю, Іване Івановичу, Оксано Тарасівно, добродію, добродійко...

ІІ. Закріплення вивченого матеріалу.

► Виконати тестові завдання.

1. Помилку в утворенні імені по батькові допущено в рядку:

А Анатоліївна;

Б Євгенівна;

В Спиридонівна;

Г Аркадієвна;

Д Григорівна.

2. Помилку в утворенні імені по батькові допущено в рядку:

А Олексіївна, Лукович;

Б Віталіївна, Павлович;

В Львівна, Григорович;

Г Адамівна, Аркадійович;

Д Хомівна, Андрієвич.

3. Помилку в утворенні імені по батькові допущено в рядку:

А Романівна, Лукич;

Б Савівна, В’ячеславович;

В Олексіївна, Олегович;

Г Іллінічна, Тарасович;

Д Василівна, Свиридович.

4. Помилку в утворенні імені по батькові допущено в рядку:

А Юр’ївна, Остапович;

Б Валеріївна, Савович;

В Миколівна, Назарович;

Г Ярославівна, Кузьмич;

Д Іванівна, Антонович.

5. Помилку в утворенні імені по батькові допущено в рядку:

А Федорівна, Зиновійович;

Б Дмитрівна, Григорійович;

В Ільківна, Валер’янович;

Г Миколаївна, Богданович;

Д Геннадїївна, Семенович.

6. Форму кличного відмінка утворено неправильно в рядку:

А Грицьку;

Б Володю;

В Захару;

Г Олексо;

Д Матвію.

7. Форму кличного відмінка утворено неправильно в рядку:

А Олю, Наталко;

Б Маріє, Назаре;

В Миколе, Петре;

Г Андрію, Саво;

Д Павле, Насте.

8. Форму кличного відмінка утворено неправильно в рядку:

А Мар’яно Остапівно;

Б Саво Григоровичу;

В Лідіє Станіславівно;

Г Олесю Володимирівно;

Д Василе Карповичу.

9. Граматично правильний початок листа в рядку:

А Високоповажний пане Зиновіє!

Б Дорогий мій синку Олег!

В Шановна пані Станіславе!

Г Люба сестричко Валерію!

Д Вельмишановний добродію Андріє!

10. Помилку допущено в рядку:

А подарувати Заставецькій Ірині Олегівні;

Б побачити Завербного Миколу Луковича;

В створити для Пашук Ярослави Іллівни;

Г заступитися за Запорожця Івана Савича;

Д танцювати з Мусак Марком Гнатовичем.

ІІІ. Домашнє завдання

► Виконайте вправу за підручником О.Авраменко «Українська мова» 10 кл. Впр.4 ст.176