Мета уроку:

-навчити визначати характерні особливості, суб’єкти та об’єкти ринку праці;

- розвивати пізнавальні інтереси до сучасного ринку праці;

- виховувати уміння спілкуватися у даному середовищі.

План уроку:

1.Загальна характеристика ситуації на українському ринку праці.

2.Суб`єкти та об`єкти ринку праці.

3.Міжнародні аспекти розвитку українського ринку робочої сили.

4.Служби зайнятості у функціонуванні ринку праці.

1.Загальна характеристика ситуації на українському ринку праці.

Сьогодні в Україні поряд з надлишковою пропозицією робочої сили існує і незадоволений попит на вакантні робочі місця, однією з причин якого є невідповідність пропонованих вимог фактично наявним у працівників професіям та рівнем кваліфікації.

Структурні зрушення на ринку праці обумовлені трансформацією суспільних і економічних відносин в сучасному глобалізованому світі. Посилення конкуренції, розвиток економічних   знань, інформаційних технологій, зміни в змісті і формах праці потребують оновлення системи регулювання ринку праці. Для України також актуальними є внутрішні чинники соціально-економічної нестабільності, пов’язані із посиленням соціальної напруги в суспільстві на фоні зниження рівня життя, погіршенням умов зайнятості, територіальними та професійно-кваліфікаційними диспропорціями між попитом та пропозицією на ринку праці, загостренням ситуації на локальних ринках праці.

Серед інструментів регулювання ринку праці найбільш перспективними є ті, що враховують об’єктивний вплив глобальних трендів і спрямовані на активізацію інноваційної зайнятості, підприємницької активності населення, забезпечення збалансованості ринку освітніх послуг та ринку праці, прогнозування обсягу і структури попиту і пропозиції на ринку праці, підвищення конкурентоспроможності фахівців і розширення кола гідних робочих місць.

В сучасних умовах основними факторами, що впливають на процеси, які відбуваються на ринку праці, є: структурна перебудова економіки, зокрема переважаючий розвиток галузей сфери послуг; прискорене економічне зростання; нарощування потенціалу підприємництва; науково-технічний прогрес, інформатизація суспільства; державне регулювання розвитку трудового потенціалу, ринку праці та зайнятості.

Останніми роками ринок праці України перебуває у стані трансформації, що супроводжується окремими негативними наслідками, зокрема пов’язаними із зниженням продуктивності праці, погіршенням умов зайнятості, поширенням сегменту нестандартної зайнятості тощо. Значними є прояви професійно-кваліфікаційного дисбалансу попиту та пропозиції на національному ринку праці, збільшення навантаження на регіональні ринки праці, зростання рівня безробіття та соціальної напруги в країні.

Так, за даними Державної служби статистики України, чисельність зайнятого населення у І півріччі 2018 року, у порівнянні з І півріччям 2017 року, зросла на 162 тис. осіб та становила 16,3 млн. осіб. За віковими групами: майже половину зайнятих громадян становили особи віком 40-59 років, 29% – особи у віці від 30 до 39 років, 19% – у віці від 15 до 29 років. За професійними групами: 41% зайнятих становили керівники, службовці, професіонали та фахівці, 19% – особи, що займали робочі місця, які належать до класу найпростіших професій, 17% – працівники сфери торгівлі та послуг, 12% – кваліфіковані робітники з інструментом та сільського господарства, 11% – робітники з обслуговування та машин.

2.Суб`єкти та об`єкти ринку праці.

 В широкому значенні ринок праці — система суспільних відносин (соціальних та юридичних)- норм та інститутів, які забезпечують нормальне відтворення і ефективне використання праці, кількість і якість якої відповідним чином винагороджується.

У вузькому трактуванні: ринок праці – система соціально-економічних відносин між роботодавцями та населенням стосовно куплі-продажу робочої сили або щодо задоволення попиту перших на працю, а других – на робочі місця.

Об’єктом  ринку праці є робоча сила, тобто сукупність фізичних та розумових здібностей людини, його здатність до праці. Однією з особливостей товару робоча сила є те, що при його купівлі, людина залишається власником своїх здібностей, тобто фактично продається право на використання здібностей найманого робітника, причому не назавжди, а на визначений термін.

На ринку праці, крім двох основних суб'єктів— роботодавців та найманого працівника, функціонують профспілки та держава.

Людина виступає не просто як суб’єкт цього ринку, а громадянин, інтереси якого захищені державним законодавством і міжнародними конвенціями. Об’єктом прикладання робочої сили є сфера виробництва, де праця робітника сама створює нову вартість, у той час як інші товари лише переносять власну вартість на готову продукцію.

Держава виступає роботодавцем на державних підприємствах і інвестором, який фінансує державні проєкти і програми розвитку. Однак, в умовах ринкової економіки головною її функцією стає визначення правил регулювання інтересів цих суб’єктів, яке повинно, з одного боку, забезпечувати соціальний захист населення, і з іншого боку – стимулювати економічний розвиток країни. Механізм регулювання ринку з боку держави праці обіймає економічні, юридичні, соціальні і психологічні фактори, що впливають на його функціонування.

3.Міжнародні аспекти розвитку українського ринку робочої сили.

Утвердження державної незалежності України започаткувало її фактичний вихід на світову арену як суб'єкта міжнародних економічних відносин. Кардинальні зміни в геополітичному становищі України, що відбулися після здобуття нею незалежності, та ситуаційні особливості сучасного стану трансформаційних процесів в економіці істотно підвищили роль зовнішньоекономічних відносин у розвитку країни. Посилення цього чинника об'єктивно диктується здійснюваними ринковими перетвореннями, які формують якісно нові засади подальшого економічного та соціального розвитку країни. Україна тільки входить в систему світового економічного простору і від того, як цей процес буде відбуватись залежить подальший економічний і соціальний розвиток держави, як органічної підсистеми світової економіки .

У сучасних умовах, локальні економіки окремих країн поступово втрачають потенціал саморозвитку і все більше інтегруються в загальнопланетарний організм. Прогрес кожної країни тісно пов'язаний з рівнем і характером її взаємодії з іншими державами. Тому інтернаціоналізація економіки України є не тільки основною умовою її піднесення, а питанням виживання всієї країни. Включення економіки країни у міжнародний поділ праці дає можливість значно посилити позиції України в світовому співтоваристві.

Міжнародний поділ праці, система світогосподарських зв'язків передбачають використання так званих конкурентних переваг. Кожна країна, виходячи із своїх конкретних умов, використовує ті чи інші переваги. Мета такого виробу полягає в тому, щоб виробляти і експортувати товари, що користуються попитом на світовому ринку і виготовлення, яких у даній країні вимагає мінімальних затрат, а реалізація - забезпечує максимальну різницю між світовими цінами й виробами виробництва.

Неоднозначне положення України у міжнародному поділі праці пояснюється впливом низки передумов, насамперед природних, демографічних, історико-економічних, геополітичних.

Україна використовує значні трудові ресурси й потенційно широкий ринок збуту споживчих товарів, має високий інтелектуальний потенціал.

Що стосується внутрішнього ринку збуту споживчих товарів, у тому числі імпортних, то він формується не тільки простою чисельністю населення, але і його купівельною здатністю. З покращанням добробуту народу купівельна спроможність зростатиме і ринок України приваблюватиме закордонних виробників товарів народного споживання.

У міжнародному поділі праці Україна виділяється, насамперед, сировинними, капітало- та матеріаломісткими галузями (добувна промисловість, сільське господарство та галузі, що розвиваються на їх базі), а тому структура її експорту недосконала - понад 4/5 в ній складають сировинні товари та продукція первинної переробки.

Слабка включеність України в міжнародний поділ праці не тільки не відповідає, а й суперечить її національним інтересам, бо залишає економіку країни поза розвитком світових продуктивних сил, провідних напрямів сучасної науково-технічної революції, що призводить до виштовхування її на узбіччя світового економічного прогресу.

Україна поки що не готова зі своїм невідпрацьованим господарським механізмом на паритетних принципах взаємодіяти з лідерами світової економіки. Перед нею нині не тільки відкриваються широкі можливості, а й виникають нові проблеми й труднощі.

Незважаючи на це, для активної інтеграції України в МПП необ­хідно докорінно перебудувати весь зовнішньоекономічний механізм, належно оцінити роль і місце зовнішньоекономічних зв'язків у роз­витку народного господарства.

Для ефективного включення України у глобальні економічні структури і процеси необхідно створити ряд передумов. Серед них слід виділити три основні, реалізація яких створить можливості для включення економіки України у глобальні процеси та струк­тури. Це — системна ринкова трансформація, реструктуризація і відкритість економіки.

4.Служби зайнятості у функціонуванні ринку праці.

Закон України «Про зайнятість населення», прийнятий Верховною Радою України 1 березня 1991 p., низка положень щодо практичної реалізації цього закону, а також спеціальні постанови Кабінету Міністрів України створили правове поле діяльності державної служби зайнятості.

Головними завданнями державної служби зайнятості є:

• розробка і здійснення заходів щодо реалізації державної політики зайнятості, які забезпечують зайнятість працездатного населення та матеріальну допомогу громадянам на випадок безробіття;

• систематичне вивчення процесів на ринку праці й у сфері професійної зайнятості та професійного навчання, а також складання необхідних прогнозів для розробки та впровадження заходів щодо регулювання ринку праці та зайнятості робочої сили;

• раціональне й ефективне використання коштів Державного фонду сприяння зайнятості населення;

• контроль над дотриманням законодавства про зайнятість державними та громадськими органами, підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності.

Державна служби зайнятості є єдиною в українському суспільстві державною установою, яка на засадах соціального страхування виконує на безоплатній основі посередницькі функції між роботодавцями та тими, хто шукає роботу, забезпечуючи реалізацію конституційного права незайнятих громадян на соціальний захист від безробіття.

Питання на закріплення:

1.Охарактеризувати ситуацію на українському ринку праці.

2. Суб`єкти та об`єкти сучасного ринку праці.

3.Служби зайнятості  та їх функції .