ПТУ м.Бучача - Історія училища
, Гість
 
Від першовитоків - до сьогодення.
 
Наказом Міністерства сільського господарства України за № 1443 від 16 грудня 1950 року та Тернопільського обласного управління сільського господарства №776 від 20 грудня 1950 року заснована Бучацька школа механізації сільського господарства, головним завданням якої було визначено здійснення підготовки кваліфікованих механізаторських кадрів для сільського господарства. Базувався цей навчальний заклад у приміщенні монастиря о.о.Василіан, діяльність якого була заборонена радянською владою. Контингент школи передбачався у кількості 320 чоловік. Першим директором Бучацької школи механізації сільського господарства був призначений Давидович М.С.
 
Підготовка робітничих кадрів у рік заснування здійснювалася за спеціальностями: комбайнери, трактористи, бригадири тракторних бригад,механіки самохідних комбайнів,локомобілісти.Так згідно наказу № 7 від 12.01.1951 ро-ку у групу № 1 цієї школи за спеціальністю механіки – комбайнери було за-раховано 33 юнаки.У групу № 2 було зараховано 24 юнаки і 2 дівчат (Маковська Марія Іванівна та Козяк Ольга Іванівна) за спеціальністю комбайнери причепних комбайнів. Наказом № 18 від 19.01.1951 року на курси трактористів було зараховано 60 чоловік, серед них 9 дівчат. Першим випускником Бучацької школи механізації сільського господарства, який після її закінчення влився до складу педколективу, був Костевич Гаврило Михайлович (Наказ № 153 від 12.06.1951 року про призначення його інструктором виробничого навчання). Перші випуски кваліфікованих механізаторських кадрів здійснені, Бучацькою школою механізації сільського господарства були подіями державної ваги. На основі телеграфного розпорядження № 017 від 16.03.1951 року начальника Тернопільського обласного сільськогосподарського управління т.Борисенко був прийнятий наказ по ШМСГ за № 83 від 17.03.1951 року про проведення випускних екзаменів. Наказом № 86 від 20.03.1951 року засвідчено, що протягом 17-18 березня 1951 року екзаменаційною комісією було прийнято екзамени у 132 юнаків і дівчат, які закінчили "...курс теоретичного навчання за трьохмісячною програмою бригадирів тракторних бригад”. Успішно склали екзамени 126 чоловік (шість провинились). Серед перших випускників були Кольба М.І. (працював головою колгоспу в Заліщицькому районі, був нагороджений високими державними нагородами); Лапінська Г.І. (багато років працювала трактористкою в Бучацькому радгоспі – технікумі,б ула нагороджена багатьма орденами і медалями);Максим'як М.М. (багато років працював бригадиром тракторної бригади, нагороджений орденами і медалями), Скоропад І.В. (багато років очолював тракторну бригаду колгоспу "Світа-нок” у Борщівському районі, був нагороджений орденом Леніна, іншими орденами і медалями); Янкович Д.С. (у 60-ті роки очолював одну із кращих тракторних бригад на Збаражчині, удостоєний найвищої на той час трудової нагороди – Героя Соціалістичної Праці). Перший випуск власне механізаторів (із 6-місячним терміном навчання) Бучацькою ШМСГ був здійснений 25,26,28 травня 1951 року (Наказ № 140 від 30.05.1951 року).25 травня 1951 року екзамени склала група № 1 (механіків – комбайнерів ). Всього в групі нараховувалося 30 чоловік. Успішно склали екзамени 28 із них.
 За 60 років існування Бучацької ШМСГ, Бучацького сільського професійно – технічного училища № 6 (тепер Професійно – технічне училище № 26 м.Бучач), біля його керма стояли: - Давидович М.С. – з 15.12.1950 року по 23.11.1953 року; - Сімейко М.М. – з 07.12.1953 року по 13.07.1960 року; - Гороховцев О.С. – з 10.10.1960 року по 29.08.1961 року; - Дремлюга П.П. – з 30.08.1961 року по 16.04.1962 року; - Кондрацький А.М. – 17.04.1962 року по 22.06.1968 року; - Ільчик Г.В. – з 23.06.1968 року по 26.11.1968 року; - Тітаренко В.Ф. – з 27.11.1968 року по 15.02.1974 року; - Петрик Б.А. – з 16.02.1974 року по 02.11.1981 року; - Кіндибалюк М.Й. – з 03.11.1981 року по 23.08.1982 року; - Крушельницький М.В. – з 24.08.1982 року по 30.08.1984 року; - Трофимук П.Б. – з 31.08.1984 року по 01.07.2007року. За 23 роки на Федір Горі виросло своєрідне студентське містечко. Росте молодий сад. Багаторічна Праця Трофимука П.Б. відзначена Почесними Грамотами Міністерства освіти і науки України, значком "Відмінник освіти” та високим званням Заслуженого працівника освіти України.
 З часу заснування Бучацької ШМСГ до сьогодення кардинально змінилася матеріально – технічна база, навчальні плани і програми,професії,які надає молоді ПТНЗ. Якщо автотракторний парк Бучацької ШМСГ у 1950 році складали: - комбайн С-4 – 3 шт.; - комбайн С-6 – 1 шт.; - комбайн С-8 – 2 шт.; - трактор ДТ-54 – 1 шт., та деякі причіпні агрегати (молотилки; копнителі),то вже у 60-ті роки він зростає в кілька разів, поповнюючись більш досконалою та потужною, найновішою на той час сільськогосподарською технікою. Учні знаходились на повному державному забезпеченні (було організоване повноцінне харчування, забезпечення спецодягом, взуттям тощо). Професія механізатора на той час була дуже актуальною і престижною у молодіжному середовищі.
 До початку 60-тих років ХХ століття курсанти школи разом із членами педагогічного колективу в позаурочний час своїми руками добудували третій поверх до двохповерхового, зруйнованого в роки ІІ світової війни, приміщення колишньої жіночої гімназії, яке служило протягом 60-тих – 80-тих років ХХ століття головним навчальним корпусом училища (нині загальноосвітня середня школа № 1). На початку 60-тих років, зі здійсненням масової електрифікації села, у Бучацькій ШМСГ починають здійснювати професійну підготовку електромонтерів сільської електрифікації і зв'язку. Протягом 1962 – 1963 навчальних років здійснюється підготовка і випуск групи електромеханіків. 31.12.1963 року Бучацька ШМСГ була перейменована у Бучацьке сільське професійно – технічне училище № 6,яке вже у 1963 – 1964 р.р. здійснює підготовку і випуск кваліфікованих робітників за спеціальностями: механіки тваринницьких ферм, електро – радіомонтери сільської електрифікації, слюсарі – ремонтники, електромонтери – монтажники сільської електрифікації. У цей час педколектив поповнюють кваліфіковані викладачі спеціальних дисциплін, підвищується професійний рівень майстрів виробничого навчання, зростає рівень професійної підготовки випускників. Обладнуються нові навчальні кабінети, майстерні виробничого навчання, лабораторії.
З 01.09.1974 року училище надає молоді не тільки професійну, а й повну загальну середню освіту. Крім диплома кваліфікованого робітника його випускники отримують і атестат про закінчення повної загальної середньої освіти.
Велика увага приділяється виховній роботі, розвитку художньої самодіяльності, спорту. Вносяться зміни і в назву училища, воно називається Бучацьким сільським середнім професійно – технічним училищем № 6.
У 1974 році на Федір Горі вводиться в експлуатацію типовий гуртожиток на 450 місць, що стало початком будівництва тут нової бази ПТНЗ.На навчання в Бучач стали приїжджати учні з інших районів, з інших областей України. Розширилась географія працевлаштування випускників училища. Його контингент зростає до 1200 чоловік. З 1972 року тут відкривається ще одна професія – електрогазозварник. Також була організована курсова підготовка операторів комбікормових заводів, машиністів сушильних господарств.
 Із 1972 року на базі училища проводилася курсова підготовка майстрів машинного доїння. Перепідготовку з цієї спеціальності пройшли всі доярки Бучацького району в зв'язку із механізацією колгоспних ферм. У зв'язку із поступленням в колгоспи і радгоспи нової техніки – тракторів Т-150,Т-150К,К-700,бурякозбиральних та зернозбиральних комбайнів – на базі училища здійснювалася курсова перепідготовка механізаторів регіону для роботи на цій техніці. У 80-ті роки ХХ століття значно зростає матеріально – технічна база училища. До послуг учнів нова потужна техніка: трактори К-700,Т-40,Т-16,Т-150К,МТЗ-80,комбайни "Дон 1500”,”Єнісей”, ск-5 "Нива”.
У травні 1984 року училище отримує назву Бучацьке СПТУ-26. З серпня 1984 року училище очолює П.Б.Трофимук. За його керівництва починається інтенсивне будівництво бази училища на Федір Горі: теплиця, лазня, піднавіси для зберігання і ремонту техніки, житлові будинки, ангар, новий навчальний корпус; здійснюється газифікація.
З вересня 1985 року училище здійснює професійну підготовку з будівельних спеціальностей – муляри; штукатури; маляри. В кінці 80-тих на початку 90-тих років у спектрі професій, які надає училище, появляються: лаборанти хіміко – бактеріологічного аналізу, кухар;кондитер,кравець.У 2001 навчальному році – столяр будівельний; паркетник. З вересня 2009 року здійснюється підготовка висококваліфікованих робітників з професії "Перукар; перукар - моделюєр; манікюрниця".