Тема. Власне діло, головні переваги. Умови успіху підприємницької діяльності

План

1. Переваги «власного діла»

2. Поняття та складові підприємницького успіху.

3. Особистість підприємця – запорука успіху.

     1.  Переваги власного діла

     Сама назва "власне діло" вказує на те, що власник приймає всі рішення і несе повну відповідальність за них. Тут власник і підприємець поєднуються в одній особі. Власне діло, або одноосібне володіння, - це найдавніша форма організації бізнесу, наприклад: власна ферма, крамниця, медична фірма, майстерня, пральня та ін. Той, хто обирає цю форму бізнесу, отримує всі прибутки і несе увесь тягар витрат. Одноосібне володіння досить поширене у країнах з ринковою економікою. Так, у США близько 80% усіх підприємницьких одиниць є одноосібним володінням. Ця форма підприємництва переважає у роздрібній торгівлі, консультаційному бізнесі, сфері харчування та інших видах послуг. Проте одноосібна власність, яка охоплює найбільшу кількість фірм, водночас становить лише 10 - 14% фінансового обсягу всього американського бізнесу.

Переваги власного діла:

1. Лише власник є господарем і має повний контроль над діяльністю фірми. "Солодке слово - свобода" - це сильний стимул вести діло ефективно.

2. Кожна людина може в будь-який момент зайнятися бізнесом і найняти на роботу велику кількість людей, тобто реалізувати свій підприємницький потенціал.

3. Власне діло легко заснувати і зареєструвати. Його заснування не потребує спеціального дозволу жодної державної установи. Виняток становлять сфери діяльності, де потрібно мати ліцензію.

     2. Прагнення бути успішним – одне з головних природних бажань людини.

     Поняття підприємницького успіху не завжди має позитивне забарвлення: відомо, що успіху можна «добитися» реально «розштовхуючи ліктями» своїх конкурентів. Але із дійсним успіхом такі дії не мають нічого спільного, навпаки, справжнього успіху досягають завдяки діям не проти інших, а разом з іншими. Цивілізоване розуміння підприємницького успіху пов”язують, перш за все, з моральними та етичними, а потім – з фінансовими аспектами.

     Розглянемо складові підприємницького успіху:

- Формулювання чіткої місії фірми – це найперша життєво важлива умова для її успішної діяльності, бо усвідомлення всіма працівниками фірми сутності її місії має найвагоміший вплив на продуктивність їх праці. Місія повинна включати наступні елементи : а) орієнтири, напрям, образ, до якого має прагнути фірма; б) переваги фірми, які вирізняють її серед конкурентів тощо.

- Врахування людського фактору, тобто створення таких умов гармонічної співпраці, за яких особистісні та ділові якості працівників тісно пов’язуються з процвітанням фірми.

- Корпоративний дух та спільна власність, тобто створення такої обстановки, за якої працівник відчуває радість творчості, задоволення від досягнення мети, почуває себе частиною єдиної команди, впевненість , підвищення свого соціального статусу від того, що має свою частку в капіталі фірми.

- Політика загальної зацікавленості полягає у принципі причетності до розробки політики фірми, що гарантує прагнення працівника до досягнення загально фірмових цілей.

- Перспективний ринок збуту. Фірмі слід максимально закріпляти свої позиції на вже завойованому ринку, та водночас піклуватися про майбутнє – думати про просування на ще біль перспективний ринок. Така стратегія – запорука стабільно успіху.

- Оригінальна технологія – це означає, що фірма має концентрувати увагу на інноваційних дослідженнях та розробках, тобто прагнути технологічної незалежності.

- Ефективне керівництво – це неодмінна умова, бо навіть виконання попередніх умов без ефективного менеджменту не дозволить досягти успіху.

Легко помітити, що в процесі виконання кожної з перелічених вище умов досягнення успіху відбувається обмін, накопичення, обробка та аналіз інформації. Від того, наскільки ця інформація актуальна та достовірна, залежить якість та успіх прийнятих підприємницьких рішень.

Підприємницька інформація – це сукупність відомостей, які надають діловій людині можливість орієнтуватися у сфері його власного виробництва : що виробляти, як виробляти, з якими якісними та споживчими властивостями, де та як реалізувати товар, як його рекламувати - по всіх цих питаннях підприємець приймає рішення тільки виходячи з наявної в нього інформації.

Тепер слід звернути увагу на найбільші помилки у веденні бізнесу, які точно не призводять до успіху:

- смутне уявлення про перспективи підприємства;

- песимізм та консерватизм керівників;

- скорочення частки підприємства на ринку;

- зневага до підвищення якості свого товару;

- знехтування побажаннями споживачів;

- неувага до талановитих працівників;

- відсутність зв’язків з місцевим населенням тощо.

     3.Створюючи підприємство, підприємець визначає конкретну мету підприємницької діяльності, тобто кінцевий бажаний результаті. Виходячи з цього, однією з найперших складових успіху підприємницької діяльності є досягнення встановленої мети.

Особиста мета підприємця може зводитися до бажання:

· отримати якомога більше грошей та почувати себе комфортно;

· працювати творчо;

· привести у рівновагу складові елементи життя – власну кар’єру, сім’ю тощо;

· добитися визнання своєї професійності та обізнаності серед колег у вибраній сфери підприємницької діяльності;

· спромогтися реалізувати власну ідею;

· не допустити банкрутства своєї фірми;

· створити нові робочі місця тощо.

     Отже, підприємницький успіх має бути оцінений з урахуванням ступеня здійснення власної мети, ідеї, бажання самоствердження, намагання змінити звичний хід подій тощо.

     Необхідною передумовою започаткування та успішного здійснення підприємництва є наявність певних особистих якостей самих підприємців. Постать підприємця як основного суб’єкта ринкових відносин є ключовою у конструкції ринку. Його небезпідставно вважають центральною фігурою у бізнесі та інколи порівнюють з полководцем, здатним із меншими силами виграти бій у кількісно переважаючого противника.

     Розглянемо головні особистісні та ділові якості, які сприяють досягненню підприємницького успіху:

- одержимість ідеєю;

- впевненість у собі;

- здатність підібрати команду професіоналів;

- комунікабельність;

- рішучість та цілеспрямованість у діяльності;

- здатність переконувати партнерів і встановлювати господарські зв’язки;

- постійна готовність до господарського ризику

- уміння протистояти будь-якому тиску ззовні, шантажу та іншим протиправним діям.

З іншого боку, справжній успіх , очевидно, не буде супроводжувати людину, яка:

- не довіряє чужим думкам та з підозрою ставиться до всіх людей;

- не обтяжує себе аналітичною діяльністю;

- не вірить у себе та не поважає себе;

- ледача (душею та тілом);

- не вміє та не хоче спілкуватися з людьми;

- не здатна на самоосвіту та особистий розвиток;

- не готова на самопожертву ( багато, напруженно працювати, але без помітної фінансової віддачі напочатку);

- не має особливого прагнення до творчості в ідеях та проектах.

     Таким чином, підприємництвом не слід займатися людині, яка не здатна розраховувати на власні сили, бо підприємництво – це насамперед самостійність та відповідальність.

     Підприємець повинен володіти знаннями технології, економіки, психології, іноватики, політики, юриспруденції, фінансів, маркетингу; вміти організувати взаємодію різних спеціалістів, тобто бути універсалом. Не дивно, що західні фахівці вважають, що підприємці – це "цвіт нації", її "золотий запас".