УРОК 31. Суперечка як вид комунікації. Різновиди суперечки

За підручником О.Авраменка «Українська мова» 10 клас

Перебіг навчання

І. Вивчення нового матеріалу

Культура ведення полеміки виявляється в тому, щоб не вести полеміку з людиною, яка некомпетентна в цьому питанні, і тоді, коли це недоцільно, (наприклад, якщо політичне запитання, поставлене слухачем, цікавить тільки його одного). В останньому випадку ліпше подякувати слухачеві за висловлену думку і продовжити розмову з ним наодинці. Не варто сперечатися з несуттєвої для справи проблеми. Нарешті трапляються люди, суперечка з якими гірше зубного болю. Це особи, упевнені в тому, що можуть існувати тільки дві думки: їхня власна і неправильна. Не всі здатні зрозуміти і прийняти іншу позицію.

Є і поціновувачі словесних поєдинків, для яких перемога в суперечці —самоціль, і охочі працювати на публіку.

Приречена на невдачу суперечка з людиною, яка настроєна проти опонента як особистості.

Украй важко переконати партнера, якщо він зацікавлений у протилежному висновкові.

Неабияке значення для проведення суперечки і прийняття рішень має обстановка ведення суперечки: чи підходить місце, чи достатньо часу для обговорення питання, чи немає знервування й напруги в сторін, що сперечаються. Тому, якщо з’ясувалось, що співрозмовник має протилежну думку, перш ніж починати полеміку, слід запитати в себе самого таке:

1. Що станеться, якщо партнер залишиться при своїй думці?

2. Чи хочу я обговорити питання, чи неодмінно довести свою правоту?

3. А може, не маю рації я?

4. Чи дозволяють обставини вести полеміку?

5. Чи готовий я до суперечки? Достатньо я компетентний у цьому питанні, щоб обґрунтувати власну думку і спростувати протилежну? Чи володію собою, чи доброзичливо ставлюся до партнера,щоб гідно вести полеміку?

6. Чи достатньо я знаю свого співрозмовника, щоб сперечатися з ним: зможу я дібрати ті докази, які на нього вплинуть?

7. Чи немає у партнера особистої зацікавленості в тому, що він стверджує? Розпочинати полеміку можна, лише добре продумавши її доцільність і зваживши свої шанси на успіх.

Диктант інформаційної дії

Відомий філософ Сократ — один із засновників Школи Риторичної Грамоти, ввів для своїх учнів спеціальні уроки, які назвав Уроками Еристики, тобто уроками справедливої, чесної суперечки. А проходили такі дискусії у формі діалогу.

Були виділені основні правила ведення такого діалогу-суперечки:

1) Не сперечайся через дрібниці, без причини.

2) Пам’ятай завжди, про що сперечаєшся — предмет суперечки.

3) Май завжди під час суперечки приклади і докази.

4) Проводь суперечку достойно: будь спокійним, ввічливим, поважай чужу думку.

ІІ. Закріплення вивченого матеріалу

Скласти пам'ятку

► За поданим текстовим матеріалом складіть пам’ятку.

Під аргументацією розуміється процес наведення доказів, пояснень, прикладів для обґрунтування будь-якої думки перед слухачами або співрозмовником.

Теза — це головна думка виступу, головне твердження оратора, яке він намагається обґрунтувати, довести.

Аргументи — це докази, що наводяться в підтримку тези: факти, приклади, затвердження, пояснення, все, що може підтвердити тезу.

Від тези до аргументів можна поставити питання Чому?, а аргументи відповідають: Тому, що.

Телевізор дивитися корисно — теза виступу.

Аргументи — тому що:

• З телевізора ми дізнаємося новини.
• По телевізору повідомляють прогноз погоди.
• По телевізору ми дивимося навчальні програми.
• По телевізору показують цікаві фільми.

Аргументи бувають двох типів: «за» (за свою тезу) і «проти» (проти чужої тези).

Аргументи «за» повинні бути:

□ правдивими, спиратися на джерела і авторитети

□ доступними, зрозумілими, у системі.

Можна виділити ряд типових аргументів, які вважаються сильними в більшості випадків. До таких аргументів зазвичай відносять ті, що відображають об’єктивну реальність.

Аргументи «проти» повинні бути переконливими:

□ наукові аксіоми;

□ положення законів та офіційних документів;

□ закони природи;

□ висновки експертів;

□ посилання на визнані авторитети;

□ цитати з авторитетних джерел;

□ свідчення очевидців;

□ статистичні данні.

Оптимальне число аргументів — 3.

Правила ефективної аргументації:

□ Звертайтеся до фактів і прикладів, що викликають емоції, а не до самих емоцій.

□ Не зловживайте логічним тиском.

□ Звертайтеся до життєво важливим для слухачів фактів («це допоможе вам зберегти здоров’я»).

□ Персоніфікуйте свої ідеї (перетворюйте обговорення ідей в обговорення людей). У логіці такий аргумент називається «аргумент до людини». Відволікайтеся у викладі від основної теми, дайте можливість слухачам трохи розслабитися.

□ Використовуйте парадоксальні аргументи. Гельвецій писав: «...бувають люди, яких треба приголомшити, щоб переконати». Такий спосіб частіше зустрічається в рекламі.

□ Демонструйте деяку перевагу над слухачами (показуйте свою освіченість, цитуйте відомих художників слова, помірно використовуйте іноземні слова і терміни). Цей аргумент називають «аргумент до невігластва».

□ Будьте лаконічні.

□ Використовуйте цифри.

□ Використовуйте гумор.

Виконати тести:

1. Термін "еристика" означає:

A. Мистецтво комунікації.

Б. Мистецтво суперечки.

B. Мистецтво красномовства.

2. Як можна визначити еристику:

A. Еристика - це напрям досліджень, мета яких полягає в розгляді різноманітних характеристик (логічних, семіотичних, психологічних тощо) комунікативних процесів.

Б. Еристика - це напрям досліджень, мета яких полягає в розгляді різноманітних характеристик (логічних, семіотичних, психологічних тощо) такого складного комунікативного процесу, як суперечка.

B. Еристика - це напрям досліджень, мета яких полягає в розгляді різноманітних характеристик (логічних, семіотичних, психологічних тощо) публічних виступів?

3. Як можна визначити поняття "суперечка":

       A. Суперечка - це комунікативна ситуація, де наявне активне ставлення одного з учасників до позиції іншого, що виражається в її критичному оцінюванні.

Б. Суперечка - це комунікативний процес, у якому наявне активне ставлення до точки зору співрозмовника, що виражається в її критичному оцінюванні.

B. Суперечка - це комунікативний процес, у якому одна сторона переконує іншу?

4. Хто є учасниками суперечки:

A. Пропонент, опонент, аудиторія.

Б. Пропонент, опонент.

B. Промовець, слухачі?

5. Які бувають точки зору:

A. Позитивні, негативні.

Б. Позитивні, негативні, нейтральні.

B. Повні, неповні?

6. Критична дискусія має:

A. 3 стадії.

Б. 4 стадії.

B. 5 стадій.

7. Як можна визначити термін "аргументація":

А. Аргументація - це діяльність учасника суперечки, метою якої є захист своєї точки зору шляхом переконання співрозмовника в її прийнятності.

Б. Аргументація - це процес доведення істинності певного положення.

В. Аргументація - це процес впливу на співрозмовника?

8. Які складники аргументації:

А. Аргументи, точка зору.

Б. Вступ, головна частина, висновок.

В.Засновки, висновок?

9. Які складники точки зору:

A. Пропозиція, яка містить певне твердження; вираз, який фіксує відношення людини до цього твердження.

Б. Твердження, яке містить певну пропозицію; вираз, який фіксує відношення людини до цього твердження.

B. Твердження, пропозиція?

10. Що таке аргументи:

A. Аргументи - це висловлювання, за допомогою яких обґрунтовують точку зору.

Б. Аргументи - це висловлювання, за допомогою яких обґрунтовують або критикують точку зору.

B. Аргументи - це висловлювання, за допомогою яких доводять або спростовують точку зору,

11. Що таке форма аргументації:

A. Це логічна форма (схема) твердження, на якому ґрунтується точка зору.

Б. Це логічна форма (схема) міркування, на якому ґрунтується аргументація.

B. Це логічна форма (схема) аргументів?

12. За формою аргументація може бути:

A. Дедуктивною аргументацією.

Б. Правдоподібною аргументацією.

B. Дедуктивною або правдоподібною аргументаціями.